організація освітнього простору

Основна проблема освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі:
Забезпечення доступності та якості освітніх послуг через впровадження оновленого стандарту дошкільної освіти, підвищення якості професійної діяльності педагогів та створення безпечного освітнього середовища
Завдання :

1. Створювати гнучке безпечне інноваційне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для формування гармонійно розвиненої особистості та реалізації індивідуальних творчих потреб кожної дитини в умовах нової української школи
2. Забезпечувати функціонування та розвиток україномовного простору в дошкільному закладі, формувати соціально - громадянську компетентність дошкільників.
3.Створювати сприятливі умови для гармонійного поєднання сенсорно-пізнавального розвитку з фізичним, психічним та духовним потенціалом дітей дошкільного віку в традиціях гуманістично орієнтованих практик. Забезпечувати умови якісного інклюзивного виховання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

4. Впроваджувати ідеї сталого розвитку, формувати у дітей свідоме та відповідальне ставлення до самого себе та власного здоров’я, до оточення та довкілля.

Впровадження нового Базового компонента дошкільної освіти.

Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) — це державний стандарт освіти, що містить норми й положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку. У ньому окреслено умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти дитини старшого дошкільного віку. Однією з важливих причин оновлення державного стандарту є приведення сучасної галузі дошкільної освіти в Україні до міжнародних стандартів якості освіти.

Метою оновленого державного стандарту перш за все стало:
збереження самоцінності дошкільного дитинства;
визначення особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку;забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

В БКДО освіти за всіма освітніми напрямами визначені ключові компетентності дитини. Під час вебінарів Ольга Байєр зробила наголос на особистісній компетентності дитини. За результатами моніторингу було зроблено висновок, що в ЗДО в основному приділяли увагу здоро`вязбережувальній і руховій компетентностям. Тому було звернено увагу на важливість особистісної компетентності в дошкільному дитинстві. Пропоную сьогодні детальніше розглянути це питання. Особистісна компетентність виявляється в особистісних якостях дитини – від елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини до свого внутрішнього світу – до становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості.

Для успішного розвитку даної компетентності необхідно створити певні умови.
1. Повага та любляче ставлення до дітей. Було наголошено на прийняття дитини такою яка вона є, прояву симпатії, доброти, турботи. Рекомендовано звертатися до дитини на повне ім’я (в жодному разі не за прізвищем). Також рекомендовано проводити ранкові зустрічі в дитячому садку. В групах варто створити куточки приналежності. В них можуть бути розташовані спільне фото дітей, спільні роботи, досягнення кожного вихованця, дерево цілей.
2. Компетентність і справедливість. Освітня діяльність дорослих повинна будуватися на знаннях психологічних закономірностей розвитку дитини-дошкільника. Необхідно мати різнобарвний педагогічний репертуар. Було представлено образ Мері Поппінс, яка має чудову сумку на всі педагогічні випадки. Також відповідно до викликів сьогодення педагог ЗДО має перетворитися на педагога-фасилітатора. Це що стосується компетентності педагога. Важливим аспектом ще є справедливість. У авторів БКДО до педагогів України було прохання оцінювати не дитину, а її поведінку!!! Бо дуже часто вихователі роблять помилку і оцінюють саме дитину і тим самим навішують їй певний ярлик.
3. Рух виховання від критики помилок і оцінювання до успіху і досягнень дитини. Педагогам необхідно намагатися створювати ситуації успіху для дитини в різних видах дитячої діяльності.
4. Оптимальне психічне напруження. Коли дитині все дається легко, то в майбутньому при створенні складної ситуації дитина може зазнати труднощів. Отож, необхідно вчити дитину долати труднощі відповідно до її віку: доводити справу до кінця,самостійно робити те, що вона може.
5. Привабливість освітнього простору в групі та зацікавленість педагогів справами дітей. Розвивальне середовище має бути універсальним, відповідати сучасним вимогам. Доступним для дітей.
6. Вимогливість до вихованців. Необхідно обговорювати права і обов’язки дітей. Вихователь має вміти створити спокійний діалог з дитиною щодо обговорення шляхів виправлення наслідків негарних вчинків. Рекомендовано в групі створити правила для дітей. Які варто скласти разом з дітьми. Правила групи доцільно вводити з молодшого дошкільного віку. Правила розміщуються на стенді, який поділено на частини «можна» і «не можна». Правил «можна» повинно бути більше. Так рекомендовано створити для дітей 4-го року життя 4правила можна і 2 не можна. Для середньої групи 6 і 4 правил; для старшої 8-10 і 5-6 забороняючих.
7. Оптимальне використання часу для виховного впливу. Ольга Байєр наголосила на тому, що виховні моменти повинні бути попереду. Бо саме до 6-7 років здатна до виховання, а після 6-7років вже відбувається перевиховання. Тож необхідно звертати увагу на графік, розклад занять у садочку, щоб запобігти перенапруженню дітей і уникнути на цьому ґрунті конфліктів між дітьми. Надавати академічну свободу педагогам щодо організації освітньої діяльності для використання «педагогіки моменту».

Необхідні умови для якісного впровадження БКДО.

Організовуючи освітній процес у закладі дошкільної освіти, слід взяти до уваги:

 участь родини в розвитку дитини;
 взаємодію закладів дошкільної освіти з родинами дітей як учасниками освітнього процесу;
Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільняє батьків або осіб, які їх замінюють від виховання й розвитку їх дитини (закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенція про права дитини та інші нормативно-правові акти). Участь батьків або осіб, які їх замінюють, у розвитку компетентностей дитини, залучення сімей до освітнього процесу закладу дошкільної освіти утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за виховання, розвиток і навчання дитини, за збереження її життя, зміцнення здоров’я та усвідомленого ставлення до здорового способу життя, формування почуття людської гідності. В кожному освітньому напрямі БКДО чітко сформульована участь батьків. Отож, необхідно активно залучати батьків до освітнього процесу. Уявлення дитини про добро і зло, честь і гідність, красиве і потворне виникають і закріплюються через призму відповідних уявлень батьків. Саме під час взаємодії з батьками в душі дитини формується ідеал, з яким вона зіставляє свої думки, вчинки і який прагне наслідувати.
 педагога як фахівця, який стимулює процес розвитку дитини;
Педагогам дошкільної освіти рекомендовано будувати освітній простір відповідно до цінностей гуманної філософії та педагогіки. Повторюсь ще раз, що сучасна дошкільна педагогіка потребує педагога –фасилітатора. Слово «фасилітатор» походить від англійського «fasilstate», що означає стимулювати, активізувати. Тобто мова йде про педагога,який зможе використовувати непрогнозовану ситуацію для розвитку дитини, готовий відмовитися від конспекту, наприклад, якщо у дітей виникли питання. Який вміє створити атмосферу позитивного сприймання. Може підтримати дитину в її діяльності: сприяти її успіху. Допомагає усвідомити свої здібності, свої особистісні якості, забезпечує підтримку потреби дитини в саморозвитку, в самовдосконаленні.
 зміст та організацію освітнього процесу;
Удосконалення змісту дошкільної освіти передбачає запровадження принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці дитини, вихователя і батьків або осіб, які їх замінюють, забезпечення рівного доступу всіх дітей до закладів дошкільної освіти, втілення особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, соціокультурного та інтегрованого підходів, реалізації самостійної творчої діяльності дитини в освітньому процесі з урахуванням вікових особливостей психофізичного розвитку дітей, ігрової діяльності як провідної та принципу навчання через гру як наскрізного у взаємодії з дитиною. Під час організації освітнього процесу слід застосовувати діяльнісний підхід, який передбачає пріоритет набуття особистого досвіду дитини та процесу його формування у всіх видах діяльності, які реалізуються в дошкільному віці: руховій, ігровій, мистецько-творчій, пізнавально-дослідницькій, господарчо-побутовій. Не забувайте про гранично допустиме навантаження на дитину і враховуйте під час організації розкладу занять.
 універсальний дизайн у закладі дошкільної освіти;
Передбачає створення доступного, безпечного, розвивального, максимально придатного навколишнього середовища, яке дає змогу ефективно використовувати потенціал різних моделей організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм та послуг, що відповідають особливостям розвитку всіх дітей дошкільного віку, зокрема з особливими освітніми потребами.

 наступність між дошкільною та початковою освітою;
Перш за все передбачає збереження субкультури дошкільного дитинства - активне використання провідної для дошкільного періоду ігрової діяльності та збагачення індивідуального досвіду, який здобула дитина у всіх специфічно дитячих видах діяльності, зокрема у комунікативній, мовленнєвій, здоров’язбережувальній, господарчо-побутовій, мистецько-творчій, пізнавально-дослідницькій.
Наступність та перспективи розвитку дитини в закладах дошкільної та початкової освіти повинні забезпечувтися завдяки:

узгодженості та цільовій єдності в розвитку дитини на етапі дошкільної та початкової освіти;
визначенню спільних для дошкільної та початкової освіти принципів, підходів, намірів та адекватних віковим закономірностям дитини провідним видам діяльності, які спрямовують розвиток дитини;
використанню форм та методів педагогічної роботи, які відповідають віку дітей;
послідовному збагаченню результатів освіти, які висвітлено у формуванні компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.
 роль суспільства/громади в забезпеченні доступної та якісної дошкільної освіти.
Суспільство / громада, як важливий суб’єкт реалізації дошкільної освіти, спрямовує зусилля на ефективне функціонування мережі різних типів закладів дошкільної освіти. Єдність зусиль державно-громадського та державно-приватного партнерства в організації та керівництві дошкільною освітою забезпечує потреби територіальних громад, ефективність її управління.

Завдання на період літньої оздоровчої кампанії

Мета: створити умови для забезпечення оздоровлення, збереження життя дітей та подальшого формування життєвої компетентності дошкільників.
Завдання
Оздоровчі завдання:
1. Забезпечити максимальне перебування на свіжому повітрі, чергування фізичних, психічних навантажень та відпочинку,дотримуватися раціонального розпорядку дня.
2. Удосконалювати функціональні системи та загартовувати організм дітей, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.
3. Забезпечити достатню рухову активність
4. Організовувати збалансоване, збагачене вітамінами харчування та раціональний питний режим.
Освітні завдання:
1. Виховувати екологічну культуру, закріпити основи норм і правил поведінки в природі, свідоме засвоєння екологічних знань.
2. Продовжувати формування валеологічної компетентності, виховувати мотивацію до здорового способу життя, відповідальності за власне здоров’я.
3. Збагачувати практичний досвід дітей через залучення до різних видів діяльності – ігрової, рухової, трудової,художньої, комунікативно-мовленнєвої, дослідницько-пошукової.

Літо для дошкільнят – це час для реалізації мрій, активних ігор, появи нових друзів.

Для працівників дошкільного навчального закладу літо – це відповідальна пора. Адже необхідно створити належні умови , щоб реалізувались дитячі мрії, з'явились нові яскраві враження, малюки зміцніли, засмагли, відпочили , а ще - дізналися багато нового .
Тому діяльність дошкільного навчального закладу у літній період спрямовується на організацію змістовного , різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення , уточнення , розширення запасу набутих упродовж навчального року знань через різні види дитячої діяльності : рухової , ігрової, пізнавальної, комунікативно – мовленнєвої, художньої , предметно – практичної.

Літню роботу з дітьми в дошкільному закладі прийнято називати оздоровчою. Цим визначається її основна мета і завдання. Важливо використати сприятливі для зміцнення здоров’я дітей умови літнього часу і домогтися того, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася. Успіх літньої роботи визначається перш за все тим, наскільки своєчасно підготувався до неї колектив дошкільного закладу. Дуже важливо при підготовці до літа з’ясувати, хто із вихованців проведе все літо чи частину його разом зі своїми батьками і не буде тимчасово відвідувати дитячий садок.
Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей, а саме: максимальне перебування дітей на свіжому повітрі, відповідну вікові тривалість сну та інших видів відпочинку, достатню рухову активність. Усе це забезпечується під час організа¬ції різноманітної діяльності дітей, дозвілля та розваг, прогулянок та екскурсій у природу. Основним пунктом в режимі дня є виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, екскурсії, туристичні походи, розваги, фізкультурні свята.
Літо - пора сонячних ванн. Адже перебування дитини на свіжому повітрі 2,5 - 3 години забезпечує організм добовою нормою вітаміну В. Найкращий час для сонячних ванн з 9 до 11 години або з 16 до 18 години. Але варто дотримуватися принципів дозованого перебування на сонці.
Діти чутливі до різних змін. Щоб зробити непомітним для них перехід до нових умов, необхідна чітка організація всіх режимних моментів, особлива увага до кожної дитини, турбота про її хороше самопочуття, бадьорий настрій. При виконанні режиму необхідно дотримуватись постійності основних його моментів - годин харчування, сну, ігор, занять. Це веде до вироблення динамічного стереотипу.
Влітку продовжується робота із закріплення з усіх розділів програми, на свіжому повітрі організовуються всі види дитячої діяльності. Кожному з них відведено місце і час в режимі дня. Особливого значення надається грі, як основній формі організації всього життя дітей. Протягом літнього дня діти потребують того, щоб їх об'єднували для колективних занять , інакше вони втомлюються і збуджуються. Тому заняття з дітьми проводяться щоденно (по 1 в кожній віковій групі). Тривалість їх і час проведення передбачені режимом дня. Крім занять з колективом дітей, проводяться заняття з невеликими групами дітей ( індивідуальні). Повторення і закріплення знань, отриманих дітьми протягом навчального року, проводиться в повсякденному житті, в різноманітних іграх.
Окремі види роботи з дітьми такі як , наприклад, праця і спостереження в природі, ознайомлення з оточуючим в літніх умовах стають значно різноманітнішими. Необхідно використовувати сприятливі погодні умови літа для цікавих екскурсій і прогулянок, щоб показати дітям те, що вони не можуть побачити в інші сезони - сільськогосподарську працю дорослих і ін. Свіже повітря, зелень парків, лісів і полів - все це допоможе виховати у дітей любов і бережне відношення до природи, інтерес до природних явищ. Літо надає великі можливості для формування реалістичних уявлень у дітей про природу, для виховання у них допитливості, уміння спостерігати, логічно мислити.
Влітку у дітей підвищується потреба в питті. Для пиття повинна бути завжди приготована свіжа кип'ячена вода. На прогулянку помічники вихователя виносять чайник і чашки з водою за потребою. Не можна користуватися однією чашкою, лиш злегка сполоснувши її водою. Після кожної дитини чашку потрібно мити відповідно до встановлених гігієнічних норм.
Для прийому їжу діти повинні сідати за стіл в спокійному стані, тоді їжа краще буде засвоюватися організмом. Перед обідом потрібно дати дітям можливість відпочити в затінку і не допускати шумних ігор і занять, особливо на сонці.
Велике значення для зміцнення здоров'я, нервової системи дітей має сон. Після сну діти почувають себе бадьорими, активними. В спекотні дні дітей слід вкривати простирадлом, в прохолодні дні - поверх простирадла накинути байкову ковдру.
Значний час протягом дня відводиться на гігієнічний догляд за дітьми і роботу, пов'язану з вихованням у них гігієнічних навичок. Ретельний догляд за дітьми - основна умова охорони їх від захворювань. Перш за все потрібно слідкувати за чистотою рук. Дітей потрібно привчити мити руки після забруднення і після користування туалетом. Миття ніг в дошкільному закладі проводиться влітку перед обідом. Маленьким дітям миють ноги дорослі, а діти середньої і старшої групи привчаються робити це самостійно.
Влітку особливо потрібно слідкувати за тим, щоб діти дотримувались чистоти і порядку в приміщенні і на майданчику, при користуванні посібниками та іграшками. Після ігор і занять діти поливають майданчик з лійок і підмітають його.
Фізичне виховання - одне з основних завдань дитячого садка. Літній період справедливо розглядається як найбільш важливий для зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей. В літні дні діти особливо рухливі і життєрадісні. Весь день вони проводять на повітрі. Краса природи, тепло, чисте, свіже повітря, наповнене ароматом рослин, збагачена вітамінами їжа - все це здійснює корисний вплив на дитячий організм. Рухи на просторі в зручному одязі підвищують рухову активність, що дуже важливо для фізичного розвитку дітей.
Літній період, особливо сприятливий для початку загартування дитячого організму, як у повсякденному житті, так і спеціально організованого (повітряні, сонячні ванни, водні процедури, дозований біг, ходіння босоніж тощо), впровадження нових лікувально-профілактичних заходів. У всіх групах влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними.
Сонячні ванни проводяться тільки під наглядом лікаря. Голова дитини повинна бути закрита хустинкою або панамою. Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні, небезпека шлунково-кишкових захворювань, травм.
Завдання дитячого садка - в повній мірі використовувати, сприятливі для зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей умови і застерегти вихованців від можливих небезпек. Ці завдання успішно вирішуються спільними зусиллями педагогічного, медичного і обслуговуючого персоналу дитячого садка.

Як формувати ігрову компетентність дітей

Готуйте та транслюйте ігрові ситуації за допомогою різних засобів — прикладу, відео, розповіді, нової іграшки, ситуації з життя тощо.
Аналізуйте мотивацію дітей і створюйте мотиваційне середовище для організації самостійних ігор, пропонуйте близьку дітям ігрову тематику, цікавтеся їхніми інтересами.
Навчайте дітей грати з іграшками щоденно, вводьте нові іграшки та детально пояснюйте, як грати; збагачуйте досвід дій із предметами для гри.
Організовуйте спостереження за іграми інших дітей, ситуаціями з дорослого життя; читайте/переглядайте й обговорюйте літературні твори/мультфільми.
Розігруйте казки, вигадуйте разом із дітьми сюжети казок, обігруйте персонажів і взаємодію між ними.
Навчайте дітей планувати та розвивати ігрові ситуації, узгоджувати свої дії з діями інших; застосовуйте ігрові провокації — навмисно змінюйте хід гри чи ігрової ситуації.
Сформуйте змінюване предметно-ігрове розвивальне середовище; навчайте дітей створювати простір ігрової діяльності — від вибору іграшки до побудови ігрового поля.
Стимулюйте комунікативну взаємодію дітей із соціальним оточенням і налагоджуйте спільну діяльність, проводьте ігри з командоутворення.
Навчайте дітей грати в різні види ігор — ігри-забави, дидактичні ігри з лялькою, рухливі ігри, конструкційно-будівельні, ігри з природним матеріалом тощо.
Вправляйте дітей у вмінні брати на себе певну роль і поєднувати уявні й реальні рольові дії; використовуйте будь-яку нагоду, щоб дати дітям відчути успіх і повірити у власні сили.
Підкреслюйте радість від активності та цікавої гри з усіма; перетворюйте повсякденну гру у святкове дійство, яке міцно закарбовується в пам’яті завдяки піднесеному, емоційно-ігровому забарвленню.
Створіть картки-підказки або відеоряд «Ігри наших дітей» чи карту «Ігрові скарби», які візуально нагадуватимуть дітям, які ігри відбувались і як їх можна розширювати, збагачувати.
Організуйте мультибус ігор, завдяки якому діти можуть знов емоційно насичено прожити гру, намалювавши її.
Створюйте ситуації, в яких діти збагачуватимуть досвід участі й організації в різних видах ігор; обиратимуть іграшки, ігри, учасників гри; опановуватимуть ігровий простір і збагачуватимуть варіативність видів ігор.
Заохочуйте вигадувати в ігровій діяльності, спонукайте дітей самостійно розпочинати та завершувати гру.

Аналіз змісту методичної роботи 2020 – 2021 навчального року щодо організації ефективності освітньо - виховного процесу

Кількісний і якісний аналіз оцінювання методичних заходів та різних форм контролю

Протягом року колектив дошкільного закладу працював над проблемою:«Гармонійний розвиток особистості дитини в період дошкільного дитинства та старту до шкільного життя в умовах безперервної освіти».
Зусилля педагогічного колективу були спрямовані на формування ціннісного ставлення особистості дитини до Батьківщини, держави, нації, виховання гідного патріота-громадянина, пропагування активного використання української мови в родинах вихованців.
Значну увагу приділили здійсненню екологічного супроводу освітнього процесу, розвитку активної позиції громадянина у . Цій проблемі був присвячений семінар « Крок в майбутнє – через сталий стиль життя», проведено консультації « Навчаємо дошкільників жити по-новому: програма освіти сталого розвитку», « Як формувати навички сталого способу життя», проведено екологічну розвагу «Збережемо дерева на землі».
Колектив закладу приділяв багато уваги вирішенню проблеми збереження і зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя дошкільників, вихованню активної життєвої позиції та власної безпеки.
Навчально-виховна робота була спрямована на досягнення дошкільниками повноцінного розвитку та зміцнення здоров’я, були розроблені і проведені заходи, що сприяли формуванню у дітей поведінкових навичок здорового способу життя, активізації рухової активності, позитивній зміні в інтелектуальному розвитку і творчої активності дошкільників.
Значна увага приділялась формуванню у дітей знань та навичок безпечної поведінки. Даній проблемі були присвячені: семінар – практикум « Безпека життєдіяльності: формуємо навички у дошкільників», проведено консультації « Безпека дитини та обов’язки дорослих», « Інтерактивний клуб або Лайфхаки вихователю з формування у дітей навичок пожежної безпеки».
В закладі працювала профільна група валеологічного напрямку, гурток «Здоров’ячок», систематично проводились фізкультурно-оздоровчі заходи, заняття-мандрівки.
Протягом року педагогічний колектив закладу впроваджував інноваційні освітні технології в контексті форм інклюзивного підходу та моделей надання освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, проведено роботу з удосконалення фахової компетентності педагогів з питань інклюзивного навчання. Цій проблемі була присвячена педагогічна нарада за темою: « Створення освітнього простору на основі індексу інклюзії»,семінар-тренінг «Адаптація дітей з особливими освітніми потребами до умов закладу дошкільної освіти», проведені консультації: «Психолого-педагогічний супровід соціалізації дитини з ООП», «Формуємо батьківську команду в інклюзивній групі», «Особливості підтримки батьків дітей з особливими потребами».

Колектив закладу приділяв багато уваги вирішенню проблеми формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетентності дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій. Цій проблемі була присвячена педагогічна нарада за темою : « Формування логіко- математичної компетентності дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик та технологій». Проведені консультації « Точна наука розвиває творчі задатки: математика для дошкільників», « Розвиток мовлення: розв’язуємо актуальні проблеми».
Значну увагу приділено проблемі вдосконалення фахової майстерності педагогів з питань взаємодії з родинами щодо поширення педагогічних та психологічних знань, збагачення новими освітніми та виховними технологіями. Протягом року в дошкільному закладі працювали «Школа свідомого батьківства» та клуб «Сучасні матусі».
Значну увагу приділено розвитку у педагогів навичок впевненого застосування інформаційно-комп’ютерних технологій як інструментів дистанційної роботи з дітьми та батьками, це допомогло налагодити якісний психолого-педагогічний супровід дітей. В закладі працювала творча група з цієї проблеми. Педагогами розроблено цикл відеозанять, електронні бесіди та консультації. Заслуговує на увагу досвід роботи педагогів Пасечнюк В.С., Линдяк В.С., Фесенко О.Ю.
Результатом методичної роботи закладу стали: підвищення якості освітнього процесу.
Багато уваги приділено проблемі забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти, орієнтуючись на освітні вимоги Концепції НУШ.Проведено семінар- практикум за проблемою: « У єдиному колі- в Новій українській школі», консультації « Готовність дитини до НУШ : важливі аспекти. Тиждень майбутнього першокласника, розваги «Ми - майбутні школяри», «Малята – здоров'ята», конкурси малюнків: «Школа майбутнього», «Маріуполь - моє рідне місто», «Я дитина – я маю право».
Значну увагу приділяємо реалізації творчих здібностей і нахилів дітей шляхом впровадження варіативної складової Базового компоненту дошкільної освіти. Багато уваги приділяли роботі з обдарованими дітьми , в закладі впроваджується проект «Творча обдарованість», здійснюється робота профільних груп, гурткова робота (гурток «Кроки в економіку», профільні групи логіко-математичного та художньо-естетичного напрямів).
Кількісний і якісний аналіз оцінювання методичних заходів, проведених упродовж навчального року, показав, що всі вони носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів, покращенню якості володіння різноманітними методами роботи.
Оновлюється система планування освітнього процесу, обов’язковою умовою якого є врахування індивідуальних інтересів та збереження дитячої субкультури. Впроваджувались в практику нові форми планування за оновленим Базовим компонентом дошкільної освіти та освітньою програмою для дітей старшого дошкільного віку « Впевнений старт».
В дошкільному навчальному закладі створене предметно розвиваюче середовище та матеріально-технічна база, які забезпечують реалізацію головних напрямків роботи.

Створюємо спільний освітній простір

час нагадати про вимоги до організації освітнього простору педагога та вихованців, вимоги до організації розвиваючого середовища

Одна з основних умов створення в дошкільних навчальних закладах будь-якого типу розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що:

пріоритетною метою виховання є формування гармонійної і всебічно розвиненої особистості;
завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини, у задоволенні її природних нахилів і потреб;
дорослий у своїй педагогічній діяльності керується положенням: "Не поруч, не над, а разом".

Організація розвивального середовища для дітей дошкільного віку має свою специфіку, зумовлену насамперед особливостями психології та фізіології дітей.

Основні вимоги до обладнання ігрових куточків (центрів, зон):

Усі іграшки, матеріали, атрибути, предмети-замінники об'єднуються за функціональними ознаками відповідно до різних видів предметно-ігрової діяльності дітей (сюжетно-відображувальної, будівельної, рухової тощо).
Більшість дидактичних матеріалів, іграшок та картинок мають бути поліфункціональними, тобто використовуватися по-різному, залежно від мети діяльності.
Усі іграшки, незалежно від їхньої класифікаційної приналежності, групуються так, щоб вони відповідали за розмірами одна одній, зростові дітей і стаціонарному предметному оточенню, в якому малята зазвичай граються.
Середовище має містити як відомі дитині компоненти, так і нові, незнайомі, які забезпечують її пізнавальний розвиток. Поповнюючи обладнання в куточку, вихователь має дотримуватися принципу поступового ускладнення, тобто вносити в групу нові іграшки та ігри згідно з вимогами програми та тими знаннями, яких діти набувають на заняттях. Кожну нову іграшку слід обов'язково обіграти, зробити дітям сюрприз.
Рівень інформативності середовища досягається урізноманітненням тематики (від приготування їжі для ляльки до її лікування тощо).
Предметно-ігрове середовище має бути динамічним і мобільним, щоб діти вчилися активно ним користуватися, а також щоб забезпечувати їм свободу дій. Усе обладнання має постійно поновлюватися, видозмінюватися і легко переноситися з одного центру в інший.

Основні принципи облаштування розвивального довкілля для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах:

Принцип рівності, згідно з яким діти й дорослі розглядаються як рівноправні складові частини людства. Ставлення педагога до дитини має визначатись не позицією над дитиною, коли його функція зводиться до контролю за тим, як підростає малюк, а позицією поряд з дитиною і разом з нею.

Принцип діалогічного спілкування. Гуманістичне педагогічне спілкування обов'язково створює умови для повноцінної участі в ньому дітей. Повторення того, що сказав вихователь, відповіді на його запитання — це важлива, але далеко не повна форма участі дітей. Вихователь має створювати умови, за яких діти братимуть активну участь у діалозі, — пропонуватимуть свої запитання, здогади, власні ідеї, рішення, пропозиції. До думки дітей вихователь повинен виявити таку саму увагу і повагу, з якою малюки ставляться до думки дорослих. Саме за умови діалогу, де кожен його учасник орієнтується на думку іншого, і вихователь мусить відповідальніше ставитись до змісту і культури власної позиції, і позиція дитини стає виразнішою, цікавішою.

Спільна участь дорослих і дітей в організації життя групи (можливість спільно обирати улюблені заняття, планувати цікаві спостереження, прогулянки, продумувати зручне розміщення куточків для ігор та занять тощо). Спрощена функція контролю з боку вихователя і простого підпорядкування з боку дітей замінюється на педагогічну ситуацію, в якій знову ж таки відбувається взаємна гармонізація і світу дитинства, і світу дорослих. Особливо збагачуються можливості здійснення принципу співучасті і співтворчості у різновікових і родинних групах дошкільних навчальних закладів.

Принцип орієнтації на кожну дитину як на індивідуальність, внаслідок дотримання якого основним завданням педагога стає не виконання програми, а виховання особистості. Для цього вихователь має вміти визначати причини, які зумовлюють випередження чи відставання у розвитку дитини, враховувати певні нахили та особливості поведінки кожної дитини. Саме за таких умов, приймаючи дитину такою, якою вона є, вихователь зможе конкретизувати, індивідуалізувати програму її розвитку і виховання. Не середня, для всіх однакова, програма, а саме індивідуалізована, (основою виховання кожної дитини як особистості, розвитку її творчих сил — активності, ініціативи, нахилів, інтересів, здібностей. Уміння пристосувати програму до індивідуальних особливостей розвитку дитини є однією з основних професійних здібностей вихователя.

Принцип пріоритету родинного виховання над суспільним. Кожний досвідчений педагог розуміє, що чим меншою є дитина, тим більше значення для її розвитку має сім'я. Яким би не був рівень культури виховання у сім'ї, саме ним визначається загальний настрій дитини, її поведінка та розвиток. Отже, для побудови повноцінного виховного процесу дошкільний заклад має докорінно змінити свою позицію відносно сім'ї, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею. На жаль, у наш час далеко не кожна сім'я зберігає традиції родинного виховання, володіє скарбами народної і наукової педагогіки. Часто виховання малят відбувається стихійно. Потрібна висока культура педагогічного колективу дошкільного навчального закладу і кожного вихователя у побудові взаємин із сім'єю — готовність підтримати і продовжити турботу про дитину, вміння надати батькам відповідну допомогу. Саме запити батьків стають орієнтиром для розвитку сучасного суспільного дошкільного виховання. Співпрацею з батьками визначається і рівень культури дошкільного навчального закладу.

Урахування вікових особливостей дітей полягає в тому, що добирання матеріалів і розміщення їх у куточках розвивального середовища здійснюється залежно від віку вихованців. Дії з іграшками – перші практичні дії малюка, вони задовольняють і стимулюють його потреби у рухах, у роботі аналізаторів. Але організм дитини розвивається поступово, тож і її іграшки мають "розвиватися" так само поступово. Починаючи з другого року життя, дітям пропонуються усі види іграшок: образні, транспортні, заводні, музичні, дидактичні, іграшки-меблі, фігурки тварин, будівельні набори, іграшки спортивного характеру. Матеріали, які створюють предметне середовище, мають зберігатися на поличках або в шафах, до яких дитина матиме вільний доступ.